Папіж Петро Васильович

Папіж Петро Васильович

(08.03.1976 - 07.08.2024)

Народився 8 березня 1976 року в місті Радехів Львівської області. Все своє життя проживав у м. Червоноград Львівської області.

З 1982 по 1991 роки навчався у місцевій середній школі №11.

З 1991 по 1994 роки здобував освіту в професійно-технічному училищі №67 м. Червонограда.

З дитинства любив займатись спортом, зокрема: футболом і баскетболом. Петро був фізично розвитутим і натренованим юнаком.

З 1991 по 1994 рік проходив військову службу в армії, в Національній гвардії у місті Сімферополі. Був водієм БТРу.

Останні роки Петро Васильович працював в ТЗОВ ‘’Єврокомерс’’, був дуже відповідальним, сумлінним працівником. Його любили і поважали колеги на роботі за працелюбність, стриманість, скромність та жартівливість.

У вересні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Став на захист України в складі 79 окремої десантно-штурмової бригади на посаді стрільця-гранатометника. Воював на першій лінії фронту у Покровському районі Донецькій області.

1 листопада 2023 року був важко поранений при виході з бойових позицій. Під час лікування в госпіталі було виявлено невиліковну хворобу. Усі дев’ять місяців Петро боровся за життя, але, на жаль, недуга подолала його.

7 серпня 2024 року перестало битися серце коханого чоловіка, люблячого татка, найкращого сина і брата.

Нагороджений відзнакою ‘’Ветеран війни’’, присвоєно звання ‘’Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади’’.

Похований на Алеї Героїв на місцевому кладовищі в с. Бендюга.

Папіж Петро Васильович назавжди залишиться в пам’яті рідних та близьких: скромним, веселим і життєрадісним. Найкращим татком синочку Маркіяну.

 

Низький уклін нашому Захиснику!