Демчук Вадим Олександрович

Демчук Вадим Олександрович

(09.11.1971 - 23.06.2024)

Народився 9 листопада 1971 року в м. Донецьк Донецької області в українській сім’ї молодих батьків-студентів.

З 1978 по 1988 роки спочатку навчався в ЗОСШ №115, потім в ЗОСШ №62. Закінчував ЗОСШ №51 м. Донецька, де останній навчальний рік паралельно вчився на підготовчих курсах Донецького політехнічного університету.

З 1988 по 1993 рік здобував освіту в Донецькому політехнічному університеті на гірничо-геологічному факультеті за фахом ‘’маркшейдерська справа’’, мав кваліфікацію ‘’гірничий інженер-маркшейдер’’. Закінчив ще й навчальний курс військової підготовки на військовій кафедрі за профілем ‘’Протиповітряна оборона Сухопутних військ’’, ВОС 041800, отримав військове звання офіцера - лейтенант.

З 1993 по 2003 роки відпрацював на шахті імені Максима Горького в/о ‘’Донецьквугілля’’ на посаді підземного дільничого маркшейдера.

З 2003 по 2005 рік перейшов на посаду інженера-конструктора першій категорії в галузь металургійної промисловості і бюро генплану і транспорту проєктно-конструкторського відділу ВАТ ‘’Донецький металургійний завод’’, що у м. Донецьку.

З 2005 по 2009 рік працював за кордоном в Південно-Західній країні Лаос на посаді старшого топографа геологорозвідки підприємства Dao-Lao Co.Ltd (Лаос, провінція Вьєнтьян).

З 2009 по 2016 рік працював у технічному відділі ООО ТПК ‘’Укрсплав’’ у м. Донецьку на посаді інженера-геодезиста.

У 2016 році виїхав з окупованого Донецька і приїхав на підконтрольну Україні територію до м. Червоноград Львівської області. Продовжив свою професійну діяльність на ДП ‘’Львіввугілля’’ шахта ‘’Лісова’’ на посаді підземного дільничого маркшейдера. В цьому ж році переїхав на проживання в м. Соснівка Львівської області.

У серпні 2022 році був мобілізований до лав ЗСУ в 68 Єгерську бригаду ім. Олекси Довбуша, в офіцерському званні старшого лейтенанта служив командиром третього зенітно-ракетного взводу другої зенітно-ракетної батареї зенітно-ракетного дивізіону. Воював на таких напрямках: Донецький – Вугледар і Мирноград, Харківський – Ізюм, Куп’янський та Покровський.

23 червня 2024 року загинув на полі бою внаслідок мінно-вибухової травми, несумісною з життям, у районі населеного пункту Камишівка Покровського району Донецької області. За життя був порядною і вихованою людиною, надійний, правдивий, відповідальний, скромний, добрий, обдарований критичним мисленням і світлим розумом. Улюбленими науками були такі: історія, археологія, іноземні мови: англійська, японська, лаоська, тайська, німецька. З дитинства захоплювався боротьбою дзюдо, подорожами, кухнею, любив природу. У Героя залишилась матір, молодший брат і племінник.

Нагороджений відзнакою ‘’Хрест воїна-єгеря’’ І ступеня, присвоєно звання ‘’Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади’’. Похований на Алеї Героїв на Соснівському кладовищі.

Назавжди в наших серцях!