Бартман Тарас Петрович
Бартман Тарас Петрович
(07.03.1984 - 27.05.2024)
Народився 7 березня 1984 року в м. Червоноград Львівської області.
З 1991 по 2001 рік навчався в місцевій середній школі №10.
З 2001 по 2004 рік навчався у Червоноградському державному гірничому технікумі на факультеті гірничих технологій та економіки за спеціальністю ‘’експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв’’ і здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік. Під час навчання працював у 2002-2004 роках на шахтах ‘’Межирічанська’’ і ‘’Червоноградська’’.
У 2004-2006 роках навчався у Тернопільському державному технічному університеті ім. Івана Пулюя, отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки ‘’Електромеханіка’’ та здобув кваліфікацію бакалавра електротехніки. У 2007 році закінчив цей університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю ‘’Світлотехніка і джерела світла’’ та здобув кваліфікацію інженера-електрика.
У 2007 році влаштувався на роботу в ТОВ ‘’Епіцентр К’’ у м. Тернопіль продавцем непродовольчих товарів відділу ‘’Електротехніка’’. У 2008 році переведений на посаду завідуючого секцією ‘’Системи вентиляції і кондиціювання’’.
З 2009 по 2013 рік їздив на роботу за кордон.
З 2013 по 2019 рік працював у будівельному магазині ‘’Старе місто’’ в м. Червоноград.
У 2019 році працював у будівельно-господарському гіпермаркеті ‘’Епіцентр К’’ м. Червоноград начальником відділу ‘’Декоративні матеріали’’.
У 2021 році влаштувався на роботу в магазин ‘’Системи опалення’’.
15 лютого 2024 року пішов добровольцем служити в ЗСУ. Після навчання з квітня поточного року служив у військовій частині А0284 стрільцем-снайпером 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону. З 21 квітня по 16 травня був на нульових позиціях поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області. 25 днів разом з побратимами провів без їжі та води, не покидаючи позиції.
Загинув 27 травня 2024 року під час поїздки квадроциклом на евакуацію поранених поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області, відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність.
Тарас прожив коротких 40 років, свій ювілей зустрів на війні. 13 років прожив у шлюбі з коханою дружиною, виховуючи синочка Захарчика і донечку Соломійку. Тарас був справедливим, життєрадісним, добрим, вмів відстоювати свою думку, був ‘’душею’’ компанії. Любив читати, улюбленими книгами були: ‘’Афіни’’ та ‘’Твін Пікс’’, любив риболовлю, ліс, природу, своє село, садити дерева (чому навчав свого сина), подорожувати і відвідувати нові місця. Роки, прожиті в шлюбі, були щасливими, неймовірними та пригодницькими. Любив робити сюрпризи і подарунки. Любив своїх батьків і дбав про них, був близьким і щирим з сестрою. Разом з дружиною і дітьми мав багато планів і мрій, котрі обірвались в одну мить.
Присвоєно звання ‘’Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади’’. Похований на Алеї Героїв на Червоноградському кладовищі в с. Бендюга.
Низький уклін нашому Захиснику!
