Голько Володимир Володимирович

Голько Володимир Володимирович
(28.07.1981 - 15.09.2023)
Народився Володимир 28 липня 1981 року в місті Червонограді Львівської області.
Навчався в місцевій загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня № 8. З 1996 по 2000 рік - в Червоноградському СПТУ №55, де здобув професію електрослюсаря підземного.
У 2000 році був призваний на дворічну строкову військову службу.
З 2010 року працював електрослюсарем підземним з видобутку вугілля на шахті «Червоноградська», а з 2020 року - електрослюсарем на дільниці підготовчих робіт шахти «Великомостівська».
1 березня 2022 року Володимир був мобілізований до лав ЗСУ захищати територію України. Служив старшим солдатом, заступником командира розвідувальної групи військової частини А4030 у складі 71 окремої єгерської бригади ДШВ.
З вересня 2023 року Воїн вважався зниклим безвісти. Через два довгих роки за аналізом ДНК було встановлено, що Володимир загинув 15 вересня 2023 року біля населеного пункту Вербове Запорізької області. Поховали Захисника 24 листопада 2025 року на кладовищі рідного села Поздимир Львівської області.
Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та головнокомандуючого ЗСУ України «Золотий Хрест». Героєві присвоєно звання «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади» (посмертно).
Зі спогадів дружини: «Володимир був найкращим татом для своїх дітей і не тільки (його дуже любили всі діти), вірним другом, який ніколи не відмовляв у допомозі, котра б це не була година. А ще - найкращим чоловіком, який завжди вмів дивувати приємними сюрпризами. Переважно квітами, які я люблю, він завжди їх дарував. Для сім’ї, родини, друзів та колег по роботі був душею компанії, веселим та позитивним».
Назавжди в наших серцях!