Петрушов Євгеній Олександрович

Петрушов Євгеній Олександрович
(08.07.1974 - 18.01.2024)
Народився Євгеній 8 липня 1974 року в місті Прокоп’євську Кемеровської області в родині репресованих після війни українців. У віці 4 років разом із родиною повернувся в Україну, на рідну землю своїх предків, дідуся та бабусі. З того часу проживав у м. Червоноград Львівської області, де зростав, навчався та формувався як особистість.
До 8 класу набував знань у загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №5 м. Червонограда.
З 1989 по 1991 рік здобував професію в Белзькому училищі №13.
З 1992 по 1994 рік проходив строкову військову службу, де виконував обов’язки кінолога, тренував і виховував німецьку вівчарку Найду.
Після служби працював у різних сферах, постійно вдосконалював свої професійні навички. Був працьовитим, відповідальним та наполегливим. За що б не брався – доводив до результату. Водночас був щирою, життєрадісною людиною, мав добрий характер, умів підтримати, цінував дружбу та сім’ю. Любив музику, гарно грав на гітарі, баяні та синтезаторі. Був люблячим батьком, виховував сина Євгенія та доньку Єлизавету, для яких був опорою та прикладом.
З початком повномасштабного вторгнення ворога на Україну добровільно став на захист Батьківщини. З 25 лютого 2022 року проходив військову службу у складі 63 батальйону 103 окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України у званні старший солдат, кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7075. Брав участь у бойових діях на території Донецької, Луганської та Харківської областей. Сумлінно виконував військовий обов’язок, був відданий військовій присязі та українському народові, проявляв мужність та витримку.
18 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Крохмальне Куп’янського району Харківської області зник безвісти. Майже два роки його шукали рідні. Молодший брат Денис щоденно докладав зусилля до пошуків, постійно відстежував інформацію, і саме він згодом знайшов та впізнав Євгенія. Згодом було підтверджено факт загибелі Воїна.
Петрушов Євгеній Олександрович віддав своє життя за Україну, за її свободу і незалежність. Йому назавжди залишиться 49 років. Похований на Алеї Героїв Бендюзького кладовища, що на Львівщині. Присвоєно звання «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади» (посмертно). Нагороджений відзнаками «За козацьку звитягу», «Ветеран війни».
«Для мене він був не просто братом – він був частиною мого життя, моєю опорою та прикладом. Людиною, яка завжди йшла вперед, не боялася труднощів і ніколи не зраджувала своїх принципів», - згадує брат Денис.
Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, близьких та побратимів!