Радіонов Олександр Вікторович

Радіонов Олександр Вікторович
(07.07.1983 - 22.02.2024)
Народився Олександр 7 липня 1983 року в місті Червонограді Львівської області.
Навчався в місцевій загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №12.
Після закінчення навчального закладу вступив у Червоноградське СПТУ №55, де здобув освіту електрогазозварника. Закінчив училище з відзнакою.
У листопаді 2001 року був призваний на строкову військову службу.
У 2003 році, після повернення з армії, влаштувався працювати на Червоноградський завод металоконструкцій (ЧЗМК). Згодом - на приватне підприємство «Шакті», де виготовляв вироби з металу.
27 лютого 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України. Воював у складі 53 бригади імені князя Володимира Мономаха військової частини А7087 старшим солдатом стрільцем-оператором стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. Протягом двох років охороняв склади з боєприпасами, заміновані мости та дамби у Дніпропетровській області.
У січні 2024 року пройшов військові навчання в Донецькій області з наступним залученням його бригади в бойових діях.
При виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Сєверне Покровського району Донецької області зв'язок із Захисником обірвався. З 22 лютого 2024 року вважався безвісти зниклим. У квітні 2025 року за результатами аналізу ДНК було встановлено особу безвісти зниклого Олександра.
Мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, Герой загинув 22 лютого 2024 року.
17 квітня 2025 року Олександр Радіонов був похований на Алеї Героїв на кладовищі с.Бендюга Львівської області. У Захисника залишились дружина та двоє синів.
Присвоєно звання «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади» (посмертно).
Назавжди в наших серцях!