Цицик Андрій Романович

Цицик Андрій Романович
(04.08.1972 - 28.09.2024)
Народився Андрій 4 серпня 1972 року в місті Червонограді Львівської області в сім’ї шахтарів. Навчався в місцевій середній школі №8. Найкраще вдавалась йому математика. Також він багато читав.
У 1991 році хлопець вступає у Львівський державний університет імені Івана Франка, який закінчив у 1996 році, здобувши фах економіста. У цьому ж закладі пройшов навчання на військовій кафедрі за військовою спеціальністю «фінансове забезпечення», отримав звання лейтенанта.
Після завершення навчання повернувся в рідне місто. Працював за фахом на шахті «Степова» в планово-економічному відділі, згодом в бюджетній організації, в банку.
З початком повномасштабного вторгнення ворога на територію України Андрій у квітні 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Ніс службу в 113 ТРО на Харківщині, мав звання капітана, обіймав посаду командира зенітно-ракетного артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини А7288.
28 вересня 2024 року Воїн загинув у ближньому стрілецькому бою поблизу с. Богоявленка Донецької області. Тіло Андрія не змогли забрати з поля бою.
Коли запитали його доньку Зоряну, яким був її тато, вона відповіла: «Він був найкращим татом, який вчив залишатись у цьому світі чесною і справедливою ЛЮДИНОЮ. Він усіх любив та шанував, умів радіти кожному дню, кожній дрібниці. Немає у світі людини, яку він образив. Був щедрим, добрим, щирим! Умів шукати позитив навіть у «найчорніший» день. Він відкривав нам усе, що у світі є найкраще, найцікавіше: смаки, музику, країни, літературу, фільми. Якщо хто й говорить про цвіт нації – то це йдеться про тата!»
Перебуваючи вдома перед поїздкою на Схід, Андрій сказав таку фразу: «Що мені вдалося? Ким я пишаюся в житті? Це моя донька».
Героєві присвоєно звання «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади» (посмертно).
Назавжди у наших серцях!