Культурна спадщина Червоноградщини. Церква Собору Пресвятої Богородиці у Сільці
На території церкви є декілька поховань, серед яких є і могила пароха Сільця Василя Чернецького (1837-1900), відомого у Галичині етнографа, просвітителя та краєзнавця, який був укладачем хроніки Львівської духовної семінарії, літопису отців Василіян у Кристинополі та видання про місто Белз, був автором численних краєзнавчих нарисів, зокрема про Сокаль, Кристинопіль, Великі мости, Тартаків, Варяж та ін. Заснував читальні в Сільці, Кристинополі, Пархачі та Доброчині.
Вийнятнову художню цінність мають іконостас та розписи храму початку ХХ століття: «Створення світу», «Дорога до Емаусу», «Оплакування христа» та інші. Заслуговують уваги образи «Серце Ісуса» (кін. ХІХ ст.), Усікновення голови Івана Хрестителя» (поч. ХХ ст.). Особливо цікавою є запрестольна ікона «Різдво Христове» (поч. ХХ ст.)., на якій зображено класичний сюжет іконопису проте виконаний з елементами українських традицій: замість пастухів до Ісуса прийшли козаки та діти у вишиванках.
Поруч з храмом розташована каплиця дідичів Колтоновських і Мадейських, яким у свій належали великі наділи землі та ліси на тутешніх територіях, аграрні та рибні господарства. В криптах каплиці знаходяться вісім домовин, та нажаль, таблички з написами втрачені. Цілком ймовірно, що можливо серед поховань є останки представників вищезазначених родин, але це є об’єктом для подальших досліджень. У крипти з боку річки Рати веде підземних хід, зараз він є засипаний землею. Каплиця була збудована у 1863 році.
У 1891 році громада села під керівництвом Чернецького приймає рішення про будівництво мурованого храму. Проте привезена цегла виявилась неналежної якості і згодилася тільки на зведення прихрамової дзвіниці та паркана.
Споруда є об’єктом культурної спадщини України.
