Правила загального користування водними об'єктами на адміністративній території Шептицької міської ради

Усі води (водні об’єкти незалежно від форм власності) на адміністративній території Шептицької міської ради, відповідно до Водного кодексу України, є надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об’єктами.

Правила загального користування водними об’єктами (далі – Правила) розроблені з метою забезпечення раціонального використання водних ресурсів, їх збереження, охорони їх від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів, попередження нещасних випадків та надзвичайних ситуацій при здійсненні загального водокористування, а також дотримання прав водокористувачів на користування цими ресурсами.

Правила розроблені на підставі Конституції України, Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України: «Про аквакультуру», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів України.

Правила є обов’язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які здійснюють водокористування на водних об’єктах, що знаходяться на території громади.

Загальне водокористування

1.1. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд та технічних пристроїв, забір води з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Водні об’єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Орендар водного об’єкта зобов’язаний передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).

При визначенні таких місць перевага надається традиційно розташованим місцям масового відпочинку. У межах населених пунктів забороняється обмеження будь-яких видів загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

1.2. Загальне водокористування може здійснюватися, як на водних об’єктах загального водокористування, так і на водних об’єктах, які не є в загальному користуванні та не вимагають наявності дозволів.

1.3. На водних об’єктах, наданих в оренду (користування), загальне водокористування допускається на умовах, встановлених орендарем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду. Орендар (користувач), зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або міською радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

1.4. На водних об’єктах, наданих в оренду для риборозведення, любительське і спортивне рибальство повинно здійснюватися у відповідності до вимог наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України  від 19 вересня 2022 року №700 «Про затвердження Правил любительського рибальства».

Під час здійснення любительського рибальства забороняється лов водних живих ресурсів знаряддями та способами добування забороненими чинним законодавством України.

Дозволяється любительський лов риби та інших водних живих ресурсів на водоймах загального користування з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку, та спінінгом. Такий лов здійснюється безкоштовно. В нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.

Дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі загального водокористування у таких кількостях:

• добування риби не більше 3 кг;
• добування раків не більше 30 шт.;
• добування безхребетних (мотиль, гамарус, волохокрилець, дафнія, циклоп, артемія та інші види) не більше 0,1 кг.

Вилов об’єктів аквакультури, які перебувають у приватній власності

орендаря водного об’єкта, здійснюється на встановлених ним умовах. Не можуть перебувати у приватній власності об’єкти аквакультури, що потрапили в умови природної волі за межами наданого орендарю в користування водного об’єкта.

Водні об’єкти місцевого значення

До водних об’єктів місцевого значення належать поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах громади і які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення.

Водокористувачі

Водокористувачами на території Червоноградської міської територіальної громади можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.

Основні права водокористувачів

Водокористувачі мають право:

• здійснювати загальне водокористування;
• використовувати водні об’єкти на умовах оренди;
• вимагати від власника водного об’єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування;
• споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об’єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
• передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах;
• здійснювати інші функції щодо водокористання в порядку, встановленому законодавством.

Права водокористувачів охороняються законом. Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.

Обов’язки водокористувачів

Водокористувачі зобов’язані:

• економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;
• використовувати воду (водні об’єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;
• дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;
• використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;
• не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об’єктам та об’єктам навколишнього природного середовища;
• утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;
• здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;
• безперешкодно допускати на свої об’єкти державних інспекторів спеціально уповноважених державних органів у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безкоштовно необхідну інформацію;
• своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до чинного законодавства;
• своєчасно інформувати міську раду, державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень;
• здійснювати невідкладні роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об’єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому чинним законодавством;
• виконувати інші обов’язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з чинним законодавством.

Заборона на території водоохоронних зон

Для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних об’єктів рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. На території водоохоронних зон забороняється:

• використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
• влаштування кладовищ, скотомогильників, сміттєзвалищ, полів фільтрації;
• скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки.

Охорона поверхневих водних об’єктів

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

• для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
• для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
• для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися. Забезпечення безпеки громадян на воді, обов’язки та відповідальність власників водних об’єктів, водокористувачів та організацій, незалежно від форм власності, визначаються діючим Законодавством України.

Використання окремих водних об’єктів або їх частини може бути обмежено, призупинено або заборонено в цілях забезпечення оборони та безпеки території, охорони здоров’я населення, навколишнього природного середовища та історико-культурної спадщини, прав та законних інтересів інших осіб у відповідності із Законодавством України.

Обмеження господарської діяльності

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

• розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;
• зберігання та застосування пестицидів і добрив;
• влаштування літніх таборів для худоби;
• будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, розміщення та облаштування відпочинкової зони), у тому числі: дач, гаражів та стоянок автомобілів;
• миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
• влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідальність за порушення правил загального користування водними об’єктами

Порушення цих Правил тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову, або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення Правил несуть особи, винні у:

• самовільному захопленні водних об’єктів;
• забрудненні та засміченні вод;
• порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
• руйнуванні русел річок, струмків та водотоків, або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
• введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
• самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
• пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
• незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об’єкти, каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
• використанні земель водного фонду не за призначенням;
• неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах;
• відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об’єкт в експлуатацію.

   Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень правил загального користування водними об’єктами

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень Правил, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень Правил, не звільняє винних від обов’язку здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні правил водокористування до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.