«Я чекаю тата 2 роки 8 місяців 2 тижні і 6 днів»

Сьогодні рідні безвісти зниклих та полонених Захисників вкотре вийшли мовчазну акцію. В їхніх руках прапори і портрети найдорожчих - синів, чоловіків, братів, батьків, які не повернулись з війни і доля яких наразі невідома.

Своїм мовчанням вони нагадували кожному з нас скільки людських доль досі лишаються в невідомості, скількох захисників ще шукають і чекають, для скількох родин кожен день — це болісне чекання між надією і страхом, відчаєм і сподіванням, яке триває місяцями й роками.