У Шептицькому стартував фестиваль муралів «Шептицький СтрітАрт»

«Я вважаю, що українська культура надзвичайно сильна. І мені здається дуже важливо поважати культуру інших народів, цінувати її, підтримувати та допомагати її зберегти», — каже британський ілюстратор і стріт-арт художник Філіп Грісвуд.
Саме з таких думок і починається фестиваль «Шептицький СтрітАрт», який сьогодні стартував на стадіоні «Шахтар».
Упродовж тижня художники з України, Литви та Великої Британії перетворюватимуть паркан стадіону на простір сучасного мистецтва. Кожен із митців працює над трьома секціями, а поруч із ними творять шептицькі волонтери — допомагають художникам, переймають їхній досвід і відкривають власні творчі здібності.
Художник Філіп Грісвуд розповідає, що, створюючи ескіз для Шептицького, надихався графічним оформленням Олімпійських ігор. А ще новий мурал перегукується з його 20-ти метровою роботою «Дерево життя», яку два роки тому художник створював у Львові разом із міжнародною командою митців.
«Тоді я теж працював із трикутною сіткою та використовував ті самі кольори, натхненні українським прапором. Подібними залишилися і стиль, і мотиви хмар… Тільки тепер стіна значно довша, а не висока», — ділиться художник.
Відео з Філіпом Грісвудом.
«Відчувається, що цей фестиваль уже торкнувся сердець людей, адже багато хто повертається знову, щоб долучитися цього року», — ділиться литовська художниця Ієва Воронецките.
Зараз мисткиня працює над одним із муралів фестивалю «Шептицький СтрітАрт», оживляючи спортивний простір нашого міста.
Для Ієви фестиваль у Шептицькому став уже п'ятою поїздкою до України. Художниця зізнається, що її щоразу вражають українська природа, щирість людей і тепла атмосфера, тому вона із задоволенням повертається знову.
Особливе місце у творчості художниці займають традиційні символи. Мурали Ієви, натхненні мистецтвом витинанки, стали впізнаваною візитівкою її творчості. Добре знайомі й українцям орнаменти та символи мисткиня переносить зі звичайного паперу на масштабні стіни, поєднуючи культурну спадщину двох народів.
«Для мене дуже важливо через свої роботи показувати нашу культурну спадщину, традиції та ідентичність. Я бачу багато спільного між Литвою та Україною. Нас об'єднують схожі символи й культурні мотиви, тому я намагаюся використовувати їх у своїх роботах», — розповідає мисткиня.
«Можу відзначити, що цього року фестиваль вийшов на новий рівень. Відчувається більше досвіду, до роботи долучилося більше волонтерів. А ще атмосфера в Шептицькому дуже нагадує мені Маріямполе — навіть повітря тут здається схожим», — ділиться враженнями художниця з Харкова Ірина Водолажченко.
Цьогоріч мисткиня знову приїхала до Шептицького на фестиваль «Шептицький стріт-арт». Минулого року вона створила мурал «Оберіг сну» на стіні ВПУ №11, присвячений українським дітям, які через війну втратили відчуття безпеки.
Нещодавно Ірина також стала учасницею фестивалю «MaLonNy» у місті-побратимі Маріямполе. Там вона продовжила історію безпечного дитинства, розпочату у Шептицькому.
«Тут я створила роботу, присвячену українським дітям, які потребують безпечного сну, можливості мріяти й жити в нормальних умовах. Цю ж ідею я продовжила в Маріямполе, використавши ту саму кольорову палітру, але інший образ. Так дві роботи стали пов'язаними між собою так само, як пов'язані наші міста-побратими», — розповідає художниця.
«Я вже думаю не про цьогорічний фестиваль, а про наступний. Минулого року куратор фестивалю в Маріямполе Рей Барткус сказав, що він має стати традицією і щороку відбуватися в одному й тому самому місці. Я дуже щасливий, що ми продовжуємо цю історію у Шептицькому, і думаю, що продовжуватимемо тут ще не один рік», — говорить аташе з питань культури Посольства Литовської Республіки в Україні Томас Іванаускас.
Саме з його ініціативи другий рік поспіль у Шептицькому проходить фестиваль «Шептицький СтрітАрт», який цьогоріч об'єднав художників з України, Литви та Великої Британії.
Томас переконаний, що найбільша цінність фестивалю — не лише нові мурали, а й люди, яких він об'єднує. Минулого року фестиваль подарував нові знайомства, дружбу та міжнародні зв'язки, які продовжуються й сьогодні.
«Такі фестивалі об'єднують людей. Після минулого року залишилися друзі, з'явилися нові зв'язки між художниками, волонтерами. Це особливий досвід, тому запрошую всіх сьогодні прийти, подивитись й у майбутньому долучитися до цього проєкту», — каже Томас Іванаускас.
Тож запрошуємо шептичан 17 липня о 20:00 на стадіон «Шахтар» на презентацію та відкриття нових муралів. Приходьте поспілкуватися з художниками, дізнатися історії, що стоять за їхніми роботами, та разом відзначити завершення фестивалю «Шептицький СтрітАрт».










