Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Монастир у Городищі належав до найдавніших на Волині. Засновниками та ктиторами першої старої монастирської церкви Успіння Пресвятої Богородиці були невідомі православні володарі, цілком ймовірно, українські князі. Тут був вагомий релігійно-культурний осередок з великою книгозбірнею, з якої походять дві визначні пам'ятки книги України XII-XIII століть, одна з яких зараз відома як "Кристинопільський Апостол", а друга як "Бучацьке Євангеліє", назви яких походять з місць, де вони зберігалися вже у подальші часи.
Під час Першої світової війни церква у Городищі згоріла, мовчазною згадкою про неї залишився лише цвинтар. Замість неї 1924 року було споруджено існуючу дерев'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці, що знаходиться у самому центрі села. З 1972 по 1989 роки церква стояла зачиненою. З здобуттям Незалежності України храм відновив свою діяльність, належить до підпорядкування УГКЦ та є об'єктом культурної спадщини нашої Держави.
